Зоб щитовидки — це збільшення щитовидної залози, яке може виникати з різних причин. Сам по собі зоб не є окремою хворобою, а радше ознакою того, що в роботі ендокринної системи відбулися певні зміни. У деяких людей збільшення залози майже непомітне й не викликає дискомфорту, тоді як в інших воно супроводжується відчуттям тиску в шиї, труднощами під час ковтання або порушенням рівня гормонів.

Щитовидна залоза розташована в передній частині шиї та за формою нагадує метелика. Вона виробляє гормони, які впливають на обмін речовин, температуру тіла, серцевий ритм, рівень енергії, роботу нервової системи та багато інших процесів. Коли залоза збільшується, важливо з’ясувати не лише її розмір, а й те, чи нормально вона виробляє гормони.

Чому виникає зоб

Однією з відомих причин розвитку зоба є нестача йоду. Цей мікроелемент необхідний для синтезу гормонів щитовидної залози. Якщо йоду надходить недостатньо, організм намагається компенсувати це, через що тканина залози поступово збільшується.

Однак дефіцит йоду — не єдина можлива причина. Зоб також може виникати при аутоімунних захворюваннях, коли імунна система помилково атакує тканини щитовидної залози або надмірно стимулює її роботу. До таких станів належать, зокрема, аутоімунний тиреоїдит і хвороба Грейвса.

Іншими причинами можуть бути вузлові утворення, кісти, запальні процеси, спадкова схильність, гормональні зміни, приймання певних медикаментів або рідше — пухлинні процеси. Саме тому збільшення щитовидки не варто намагатися пояснити самостійно.

Яким буває зоб

Зоб може бути дифузним, коли вся щитовидна залоза збільшується відносно рівномірно, або вузловим, коли в її тканині формуються один чи кілька вузлів. Якщо присутні і загальне збільшення, і вузли, говорять про змішаний зоб.

Також стан оцінюють за функцією щитовидної залози. При еутиреоїдному зобі рівень гормонів залишається нормальним. При гіпотиреозі гормонів виробляється недостатньо, а при гіпертиреозі — надмірно багато. Зовнішній розмір залози не завжди показує, наскільки серйозно порушена її функція.

Основні симптоми

На ранніх етапах зоб може не мати виражених проявів. Людина інколи дізнається про нього випадково під час огляду або ультразвукового дослідження.

Можливими ознаками є:

• помітне потовщення або припухлість у передній частині шиї;
• відчуття стороннього тіла, тиску чи стискання;
• труднощі під час ковтання;
• осиплість голосу;
• кашель без очевидної причини;
• задишка, особливо при значному збільшенні залози.

Якщо зоб супроводжується зміною рівня гормонів, можуть з’являтися додаткові симптоми. При нестачі гормонів це часто втома, сонливість, мерзлякуватість, сухість шкіри, набір ваги та сповільнення пульсу. При надлишку гормонів можливі серцебиття, пітливість, тремтіння рук, тривожність, схуднення та непереносимість спеки.

Як проводять діагностику

Зазвичай обстеження починається з консультації ендокринолога. Лікар оглядає та пальпує шию, уточнює скарги, тривалість симптомів, спадковість і супутні захворювання.

Для оцінки роботи залози призначають аналізи крові на тиреотропний гормон та гормони щитовидної залози. За потреби визначають антитіла, які можуть вказувати на аутоімунний процес.

Ультразвукове дослідження допомагає оцінити розміри залози, її структуру, наявність вузлів і кіст. Якщо певний вузол має підозрілі характеристики, лікар може рекомендувати тонкоголкову біопсію. Це дослідження дозволяє отримати клітини утворення та визначити їх характер.

Іноді використовують сцинтиграфію, комп’ютерну томографію або інші методи, особливо якщо зоб великий, розташований частково за грудиною або стискає навколишні органи.

Як лікують зоб щитовидки

Тактика лікування залежить від причини, розміру залози, рівня гормонів, наявності вузлів і симптомів. Якщо зоб невеликий, не росте та не порушує функцію залози, лікар може обрати спостереження з періодичними аналізами та ультразвуковим контролем.

При дефіциті йоду корекцію проводять лише за рекомендацією фахівця. Самостійно приймати великі дози йоду небезпечно, оскільки при деяких захворюваннях це може погіршити стан.

Якщо виявлено гіпотиреоз, можуть призначатися препарати гормонів щитовидної залози. При гіпертиреозі застосовують засоби, що знижують вироблення гормонів, а в окремих випадках — радіойодтерапію або операцію.

Хірургічне лікування розглядають, коли зоб значно збільшений, стискає трахею чи стравохід, швидко росте, викликає помітний косметичний дефект або має ознаки можливого злоякісного процесу.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Консультація потрібна, якщо в ділянці шиї з’явилося потовщення, помітна асиметрія або вузол. Не слід відкладати звернення до лікаря при швидкому збільшенні утворення, постійній осиплості голосу, труднощах із ковтанням, задишці, болю в шиї або різких змінах ваги й серцевого ритму.

Зоб щитовидки може бути доброякісним і роками не спричиняти серйозних проблем, але без обстеження неможливо точно визначити його походження. Своєчасна діагностика допомагає оцінити функцію щитовидної залози, виявити можливі вузли та підібрати відповідне лікування. Найважливіше — не займатися самолікуванням і не приймати гормональні чи йодовмісні препарати без призначення ендокринолога.